www.verhn-rn.dp.gov.ua
ГОЛОВНА СТОРІНКА МАПА САЙТУ ДОПОМОГА Четверг, 15 листопада 2018 року
Що нового на сайті ?

Архів публікацій
Верхньодніпровський район >>
Про район
Версія для друку Написати листа
Історична довідка Верхньодніпровського району.

Заселення території і освоєння земель в межах сучасного району проводилося з незапам’ятних часів. Це підтвердили розкопки, які проводила у 1962 році експедиція археологів Академії Наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук Д.І. Телегіна. Тут були виявлені сліди стоянок епохи неоліту.
Після повалення іга Золотої Орди (кінець 15 століття), велику роль в освоєнні земель Придніпров’я відіграло українське козацтво.
Для постачання козацького центру – Запорізької Січі – продовольством на початку 16 століття навколо неї починають виникати “запорізькі зимівники”, або хутори сімейних запорожців: Мишурин Ріг, Дніпровокам’янка, Пушкарівка. Один з таких зимівників був на місці сучасного Верхньодніпровська.
Після ліквідації Запорізької Січі у 1775 році всі землі по річці Самоткань (притока Дніпра) були віддані князю Г. Потьомкіну. На місці козацького зимівника він заснував слободу і наказав іменувати її в свою честь – Григорівкою.
Згідно перепису вже у 1782 році тут мешкало 415 чоловік , 226 чоловіків та 189 жінок.
У 1785 році Потьомкін передав слободу Григор’івську у казенне відомство, вона стала державною військовою слободою і мала призначення для поселення звільнених за старістю від служби та осідлих солдат.
З 1787 році Григорівка отримала назву Ново-Григорівка.
Її заселення в основному було завершено до 1779 року. До цього року історики і відносять дату заснування міста Верхньодніпровська. У 1805 році, коли Катеринославську губернію було поділено на повіти, слобода стала повітовим центром і дістала теперішню назву Верхньодніпровськ.
Центром одного з найбільших на півдні повітів Верхньодніпровськ був аж до 1923 року.
Постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року “Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини” створено Верхньодніпровський район з центром в м. Верхньодніпровську та волостей: Бородаївської, Пушкарівської, Миколаївської, Вільно-Хутірської, Ново-Григорівської і Богодарівської.
Район має значний туристичний потенціал, пов’язаний з історичним минулим – козацьким повстанням під проводом Богдана Хмельницького, саме від села Дніпровокам’янка рушали об’єднані козацькі загони до місця відомої всім битви під Жовтими Водами, в районі цього ж села гетьман Мазепа переправився через Дніпро і відірвався від кінноти Меншикова після трагічної поразки разом зі шведами під Полтавою, садиба в с. Малоолександрівка Олександра Миколайовича Поля, першовідкривача Криворізького гірничорудного басейну, історика і археолога, дослідника півдня України, засновника історичного музею у м. Катеринославі (Дніпропетровськ), нині музею імені Дмитра Яворницького, відомого громадського діяча, мецената.
Верхньодніпровськ – батьківщина Щербицького Володимира Васильовича (17.02.1918–16.02.1990) видатного державного діяча України. В м. Верхньодніпровську йому встановлено пам’ятник, його ім’ям названа площа, в музеї розгорнута експозиція, присвячена нерозривним зв’язкам В.В.Щербицького з Верхньодніпровщиною, на міському кладовищі поховані його батько та мати.


Незгасна сторінка життя району пов’язана з періодом Великої Вітчизняної війни, трагедією окупації з вересня 1941 по жовтень 1943 року, підпільним рухом, героїзмом радянських воїнів-визволителів. Під час форсування Дніпра, визволення району загинуло більше 15 тисяч воїнів, 387 воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу за визволення району (області отримало більше 500), 57 бійців та командирів отримали звання Героя Радянського Союзу це посмертно, захисників Вітчизни з району пішло на фронт, загинуло 5656. Чотири наших земляка стали Героями Радянського Союзу.
Післявоєнні роки стали роками не тільки відродження зруйнованого, але й роками інтенсивного будівництва. Вісім Героїв Соціалістичної Праці уславили район своєю творчою працею.
Сучасний Верхньодніпровський район за своєю інфраструктурою є унікальним серед сільських районів області. Тут вдало поєдналися в єдиному комплексі розвинута багатогалузева мережа промислових підприємств та аграрний сектор.

Верхньодніпровський район розташований на правому березі Дніпра в північно-західній частині Дніпропетровської області. На території району, яка складає 128,6 тис. га, розташовано 69 населених пунктів, в тому числі два міста, два селища міського типу.
Район поділено на 15 територіальних громад, в т.ч. дві міські: Верхньодніпровська і Верховцевська, дві селищні: Дніпровська і Новомиколаївська, 11 сільських: Боровківська, Бородаївська, Водянська, Ганнівська, Дмитрівська, Дніпровокам'янська, Зарічанська, Малоолександрівська, Мишуринрізька, Першотравенська, Пушкарівська.
Центр району - м. Верхньодніпровськ.
Населення району складає 54,7 тисяч чоловік, в тому числі міське – 36,0, сільське – 18,7.

Сучасний Верхньодніпровський район по своїй інфраструктурі є унікальним серед сільських районів Дніпропетровської області – тут вдало поєдналися в єдиному комплексі розвинута багатогалузева мережа промислових підприємств з аграрним сектором. Серед 11 підприємств промислового комплексу - ВАТ "Дніпровський крохмале-патоковий комбінат" є одним з найбільших підприємств харчової промисловості України.
ТОВ "Астра" постійний виробничий лідер у нашому регіоні, який успішно конкурує в межах країни.


На території району розташовано три підприємства машинобудівної галузі: ВАТ "Верхньодніпровський машинобудівний завод", ВАТ "Верхньодніпровський завод потужного радіобудування", завод та ВАТ "Верхньодніпровський авторемонтний завод", на яких випускається продукція машинобудування - це засоби технічного оснащення, паперообладнання, автомобільні напівпричепи.
Підприємство ВАТ "Ливарно-механічний завод ім. 1 Травня" представляє галузь промисловості будівельних матеріалів, де випускають сантехарматуру.
Два підприємства галузі легкої промисловості: КП "Фабрика "Ритм" та АТ "Верхньодніпровська взуттєва фабрика" виготовляють швейні вироби та кімнатне взуття.
В промисловому комплексі району задіяні близько 3,4 тис. робітників, що становить 27% від загальної чисельності робітників та службовців, зайнятих в народному господарстві району.

На території району розташований великий залізничний вузол, який включає чотири підприємства.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 86 тис.га., з них ріллі – 69,1 тис.га, сіножатей – 1,6 тис.га, пасовиськ – 13,4 тис.га.
Головними галузями сільськогосподарського виробництва в рослинництві є вирощування зернових та олійних культур. В тваринництві - молочне та м'ясне скотарство.

В районі діє 16 середніх загальноосвітніх шкіл 1-ІІІ ступенів, 2 НВК (Ганнівська СЗШ – ДНЗ, КЗ Верхівцевський навчально-виховний комплекс „Середня загальноосвітня школа № 1 – дошкільний навчальний заклад” Верхньодніпровської районної ради), 1 школа (Андріївська НСЗШ) І-ІІ ступенів, 1 – вечірня (змінна) середня загальноосвітня школа, КЗ „Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр” Дніпропетровської обласної ради, 5 закладів позашкільної освіти, 17 дошкільних навчальних закладів, Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів будівництва і автотранспорту (корпус №3), Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського аграрного університету.

В територіальному медичному об’єднанні працює 35 лікувальних закладів: КЗ „Верхньодніпровська центральна районна лікарня”, КЗ „Верхньодніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги”, 10 лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 20 ФАПів, Новомиколаївська туберкульозна лікарня, Вільно-Хутірський кістково-туберкульозний санаторій, ДП санаторій „Славутич” ім. Б.В.Пашковського ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця”.

У 1977 році на базі колишнього будинку відпочинку було відкрито кардіологічний санаторій "Славутич". У 1980 році (вперше в області) в санаторії "Славутич" було відкрито реабілітаційне відділення для хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарду.
В цьому відділенні щорічно лікується близько 2980 чоловік з багатьох областей України та країн ближнього зарубіжжя. Основний напрямок – лікування серцево-судинних захворювань, органів опору та руху, ендокринних захворювань, ревматичних поразок серцево-судинної системи.

В районі працює районний Будинок культури, 27 клубних закладів, 3 клуби – бібліотеки, 24 бібліотеки, 3 музичні школи, районний народний історико-краєзнавчий музей.
В державних закладах культури нараховується 135 колективів художньої самодіяльності, в яких задіяні близько 1500 учасників.
Шість колективів мають звання "народний": музично-драматичний театр ім. Карпенка-Карого, ансамбль народної пісні та музики "Діброва", духовий оркестр, театр естради, вокальне тріо "Натхнення", ансамбль спортивного бального танцю «Феєрія» селища Дніпровського.

Ті, хто сьогодні приїздить на Верхньодніпровщину, мають можливість ознайомитися не тільки з сучасними досягненнями, а із цікавим минули нашого району.
В залах районного народного історико-краєзнавчого музею представлені унікальні експозиції з козацької та повітової історії нашого краю. Саме від села Дніпровокам’янка рушали об’єднані козацькі загони до місця відомої всім битви під Жовтими Водами, в районі цього ж села гетьман Мазепа переправився через Дніпро і відірвався від кінноти Меншикова після трагічної поразки разом зі шведами під Полтавою. В с. Малоолександрівка знаходиться садиба О.М.Поля, першовідкривача Криворізького гірничорудного басейну, історика і археолога, дослідника півдня України.

Розроблений народним історико-краєзнавчим музеєм екскурсійний автобусний маршрут по місцях битви за Дніпро у вересні – жовтні 1943 року, якій включає огляд шкільних музеїв с.Мишурин Ріг, с.Дніпровокам’янки, с.Пушкарівки, музею-діорами селища Дніпровського, розкриває героїчну історію визвольної боротьби з фашистськими загарбниками.

Верхньодніпровськ – батьківщина Щербицького Володимира Васильовича (17.02.1918–16.02.1990) видатного державного діяча України. В м. Верхньодніпровську йому встановлено пам’ятник, його ім’ям названа площа, в музеї розгорнута експозиція, присвячена нерозривним зв’язкам В.В.Щербицького з Верхньодніпровщиною, на міському кладовищі поховані його батько та мати.

“Зелених туристів” може зацікавити маршрути: 300-річний велетень - дуб на поляні дубів в балці Парній, обтесані льодовиком гранітні брили на березі Дніпра біля села Бородаївки, пам’ятний знак на місці, де завершив свій рух льодовик біля села Домоткань, козацькими стежками «Кам’яний хрест» с.Дніпровокамянка та інші природні та історичні пам’ятки та маршрути до них, про які можна дізнатися через районний еколого-натуралістичний центр.
Версія для друку Написати листа

Про цей сайт | Запитання | Адміністратор